Минулі події

27 серпня, 19:00Зустрічі

Insiders: Бен Мозес: “Не бійтеся копіювати улюблених режисерів, поетів, письменників”

 

Щоб навчитися знімати хороше кіно, не потрібно зубрити теорію. Достатньо протягом кількох місяців подавати каву своєму кумирові та спостерігати за кожним його кроком, впевнений американський кіномитець. І, що найголовніше, варто відкрито наслідувати стиль тих, хто вас надихає, щоб стати навіть кращими за них. 


Перший фільм, який я зняв, – "Доброго ранку, В’єтнам!". Ми з командою не знали, на який результат розраховувати, але вже у перший прем’єрний тиждень зрозуміли, що зробили дійсно хороше кіно. Насправді,неможливо передбачити, що у тебе вийде, тому треба схрестити пальці і пробувати у будь-якому випадку. 

Я отримував гроші за "Доброго ранку, В’єтнам!" протягом 20 років. Навіть у липні цього року мені надійшов чек від Walt Disney Company. Уявляєте, люди по всьому світу й досі купують цей фільм! Якби у мене було десять таких стрічок, я б побудував собі будинок. 

Ви повинні мати власне творче бачення. Коли вдається зробити один гарний фільм, тоді інвестори починають самі пропонувати фінансування. Інша річ – коли перша спроба виявилася невдалою. Знімати кіно – це як кататися на велосипеді. Щоб навчитися, треба кілька разів впасти. Тільки так ви зрозумієте, як саме це робиться. 


Не бійтеся копіювати когось. Колись я працював менеджером на врученні премії "Оскар". У той час я писав фантастичний роман і захоплювався творчістю Рея Бредбері. Я помітив його серед гостей вечора, підійшов до нього і сказав: "Містер Бредбері, ваша робота чудова. Я пишу роман і прошу вибачення за те, що намагаюся скопіювати ваш стиль". На що він відповів: "Не вибачайтеся, адже ніхто про це не дізнається. Я знаю, бо копіюю Томаса Еліота". Тож копіюйте своїх улюблених письменників, режисерів, поетів. Можливо, про це насправді ніхто не дізнається, і ви будете найкращими

Страхи – це добре. Існує два види страху: страх поразки та страх успіху. Якщо ви зробите поганий фільм, нічого не зміниться. То чому б не ризикнути?

Страх успіху гірше за страх невдачі. Що ти робиш, коли усвідомлюєш, що ти – не настільки чудовий, а людям все одно подобається твоя робота? Я дуже добре знаю це відчуття. Існує й інший бік успіху. У мене є декілька друзів-кінозірок, котрих я знав ще до їх популярності. Зараз вони не можуть спокійно ходити по вулиці, бо фанати просто порвуть їхній одяг. Мене, наприклад, ніхто не знає. Люди знають моє ім’я, але не знають моє обличчя.Це найкращий варіант. Отже, якщо ви письменник, продюсер, режисер, – ви знаходитесь у безпеці.


У моїй справі є два види освіти: теоретична та практична. Якщо вас цікавить кіновиробництво, ви можете вчитися у людей, які ніколи не знімали кіно, але знають теорію і аналізують фільми. Якщо ж ви хочете самезнімати кіно, вам потрібна практична робота з іншими режисерами. Знайдіть того, чия робота вам подобається, іпрацюйте на нього безкоштовно шість місяців. Робіть усе: подавайте каву, тримайте перед ним сценарій, але уважно слухайте та поглинайте все наче губка. Продюсеру та режисеру дуже важко пояснити, що саме він робить,простіше показати

Не захищайте свої ідеї. Якщо ви достатньо талановиті, щоб придумати першу геніальну ідею, то здатні придумати й другу. Авжеж, ви можете відстоювати своє авторське право, але чи варто витрачати час на суди?Просто продовжуйте працювати, продовжуйте творити. 


Я завжди кажу своїм інвесторам: "Не очікуйте заробити гроші на документальному кіно. Бо ви робите це від свого серця, а не для свого гаманця".

У документальному кіно ви дозволяєте людям розповідати свої історії, а не робите це за них. Ще на етапі підготовки до зйомок треба поговорити з усіма, записати все і створити сценарії. Я малюю собі уявну план-схему. Раніше ми використовували старий метод – вирізали та зліплювали репліки, а потім робили книгу-сценарій. Зараз ми працюємо з комп’ютером.

Якщо ретельно не підготуватись, фільм вийде жахливим. Стівен Спілберг каже, що це як збиратися на війну. У його випадку йдеться про сотні людей, купу обладнання і реквізиту. Легше мати одну невеличку камеру і знімати самому

 


Головний герой мого останнього фільму – Андрій Шевченко, депутат Верховної Ради України. Фільм називається"У відчайдушних пошуках демократії" за аналогією до відомої американської стрічки "У відчайдушних пошуках Сьюзен". Я приїхав в Україну у червні та протягом трьох днів знімав кожен крок Андрія. У мене була лише маленька камера, жодного професійного освітлення. Вже у Лос-Анджелесі я змонтував матеріал на комп'ютері і зробив з нього цілісне кіно. 

Проект з Андрієм Шевченко – моя власна ідея, але один телеканал у США вже має намір його транслювати. Також у мене запланована зустріч із Петром Порошенком. Я сподіваюсь, він захоче профінансувати це кіно. Якщо ж він відмовить у фінансуванні, я все одно зроблю цей фільм і продам йому згодом ще дорожче.

Повний текст читайте на Платформі

Записала Поліна Зиміна
Фотографії: Олександра Ступаковська

comments powered by Disqus