Минулі події

05 лютого, 19:00Зустрічі

Insiders. Відкриті зустрічі: Андрій Білоус

Андрій Білоус, український режисер молодого покоління,  відкрив завісу свого осмислення сучасного театру та мистецтва.

 Чому в Україні так мало молодих режисерів і якими вони мають бути насправді

 Історично, театр став далеким від нашої влади. Зараз «Театрал» – це не престижно.

Розумні чоловіки, що могли б стати режисерами ідуть в бізнес.

 

Серед наших театралівзараз немає взірця, ідеалу до якого варто прагнути.

Можливо,на цей момент просто немає енергетичного струму, який би створював їх.

 

Не боюся, що мою виставу хтось скопіює, бо не можливо скопіювати енергію.

 

Режисер має енергетично наповнити п’єсу, запліднити її. А це можливо, тільки якщо він молодий духом.

 

Режисер має бути революціонером. Він виступає, як координатор театрального  процесу, коли всі інші є співавторами. На жаль, є такі, що вже нічого не хочуть.

 

Я прихильник школи, в якій режисура – це наука. Навіщо користуватись алхімією, яка не дозволить зі свинцю зробити золото, коли існують наукові закономірності? Є всього чотири закони, які має розуміти актор на сцені: чого він хоче? що він для цього робить? яким чином він це передасть? І головне – заради чого ми виходимо на сцену?

 

Кожного разу, я закохуюсь в свої вистави. Вони ростуть як діти і коли якусь п’єсу знімають – такого і ворогу не побажаєш.

 

Режисер має підвести актора до того, що він має зробити таким чином, щоб йому здавалось, ніби він сам це придумав.

 

Натхнення – це фах! Його треба викликати з одинадцятої до другої,коли ідуть репетиції.

 

Що насправді шукає людина у театрі

 

Я зачарований театром. І хіба що музика може порівнятися з ним. Бо театр – ценайкоротший спосіб передачі емоцій.

 

Людина іде в театр за пристрастю, за концентратом подій. Ми граємось на сцені, але емоції, що передають актори завжди справжні. Тому глядачі відчувають те саме, що і ми. 

Моя мрія – наблизитись до ідеального театру, де сидячи в одному залі, кожен отримує щось своє , дуже потрібне в цей момент. 

 

Сучасна драматургія – це перегортання сторінок. Це все вже було. Для мене цікава та п’єса, що хвилюватиме людей через 200 років.

 

Раніше потрібно було знайти нового героя. Зараз же, глядач шукає асоціації.

 

Мистецтво не може бути складно зрозумілим, як і емоція. Якщо воно настільки складне, що не торкає Вас – то це не мистецтво.

 

Про своє розуміння актора

 

Актор – це перш за все особистість: внутрішньо яскрава, емоційна. Він пізнає світ вивчаючи життя своїх персонажів.

 

З талановитою людиною завжди можна знайти спільну мову. Та я звик і до того, що актори – це маленькі діти в дитячому садочку.

 

Вибираючи на роль двох акторів, я намагаюсь брати одного з них так, щоб він розвивався. Мені важливо, щоб актор знаходив себе у новій ролі.

 

Є молоді актори, яким вже пора на пенсію. Як казав один з моїх викладачів, немає різниці, якого віку імпотент.

 

Заслужений артист Голлівуду – звучить смішно, правда ж?

 

Мені жаль акторів. Ті з них, які грають глибоко емоційні ролі – в певному роді мазохісти.

 

Актор майбутнього – синтетичний актор, який на сцені може все. А театр майбутнього – це синтез усього попередньо набутого історією.

 

Про відмінність між театральними школами та пошук себе

 

Українська і російська Школи, так давно були разом,що різниці між ними вже особливо немає. Ми вчимо так само, але маємо більш європейський напрямок.

 

Мені подобається, що російська культура репертуарного театру  відстоюється і зберігається, і Європа вже бере її на озброєння.

 

Одного разу, я зрозумів, що маю відновити обірваний ланцюг з українською культурою. Тоді я почав займатись кобзарством, вишивати, вчити мову. Зараз я і спілкуюсь і думаю українською.

З віком залишається все менше речей, що можуть мене зацікавити. От зараз, мені найцікавіше спілкуватись, адже чим більше я дізнаюсь людей, тим краще розумію свої постановки.

 

Я працюю для того, щоб ви вийшли після виставу і вас «колбасило». 

05 лютого 2013 Insiders. Відкриті зустрічі: Андрій Білоус

Неймовірно цікава та життєво філософською вийшла розмова з режисером Андрієм Білоусом

comments powered by Disqus